Василь Мартинюк,
Луцьк, Україна
Я народився 16 січня 1966 року в с. Карпилівка Сарненського району Рівненської області. Закінчив філологічний факультет Волинського державного університету ім. Лесі Українки. Учителював, працював літературним редактором журналу "Благовісник".
Автор збірки "Оновлення серця" (2004).
Одружений. З дружиною Марією виховуємо шестеро дітей.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Як Ви гарно пишете, Василю! І слова які добираєте!
А який образ у другій строфі!
Я отримую насолоду від Вашої мови!
Та й, так би мовити, "ідейно" цей вірш вартий на увагу кожного!
То ви просто професіонал!
Дрібне зауваження:
"Чи, може, птахи пристрасті ячать," - Наголос правильний не птАхи, а птахИ "Чи то птахи у пристрасті ячать," Але то такі дрібниці, та й виправляються легко.
Дай боже Вам!
Проза : Конец комедии - Светлана Капинос Наш ответ Чемберлену, в смысле Константину, на его "Возвращение с острова" http://www.proza.ru/texts/2008/01/09/238.html
Вместо того чтобы готовиться к экзамену по «Христианской теологии», я всё воскресение убила на этот рассказ! (Костя, ты виноват, если я не сдам!)
«Нате, ешьте плоть мою…»
Выкладываю, как есть, без шлифовки, ибо некогда мне. Любуйтесь: вот он, с ещё необрезанной пуповиной, в кровях и водах.
Надеюсь, что румяные критики мои будут довольны справедливым возмездием!
(Да, зачёт я успешно сдала – по латыни, коей поверхностным знанием не преминула воспользоваться!)
